Марія Цатурян

Україна зробила чергову спробу заблокувати запуск російського експортного газопроводу "Північний потік-2". Для цього НАК "Нафтогаз України" в антимонопольних органах Єврокомісії оскаржив домінуюче становище "Газпрому" на європейському газовому ринку. В українській компанії вважають, що новий газопровід, який з'єднує РФ і Німеччини, не має економічного обґрунтування, а будується в тому числі для того, щоб позбавити нашу країну статусу транзитера газу. Крім того, цей проект може бути використаний як інструмент шантажу у переговорах з ЄС щодо постачання російського газу по ГТС після 2020 року.

У НАКу впевнені, що запуск "Північного потоку-2" може привести до істотного зростання цін на газ в Європі, і послужить серйозною перешкодою для диверсифікації постачань палива на ринку ЄС. Якщо у ході розслідування Єврокомісії домінуюче становище "Газпрому" буде доведено, то стосовно російського монополіста можуть бути різного ступеня санкції. Крім того, "Газпрому", можливо, доведеться суттєво переглянути "свою поведінку" на європейському ринку газу.

Загроза для України

НАК "Нафтогаз України" 6 травня направив в Директорат з захисту конкуренції Єврокомісії (Directorate-General for Competition) скаргу з приводу зловживання російським "Газпромом" домінуючим положенням на європейському ринку газу. У заяві компанії говориться, що конкуренції шкодить в першу чергу будівництво другої гілки газопроводу "Північний потік", який з'єднає Росію і Німеччину. Цей проект не має "раціонального економічного обґрунтування".

Довідка:

Новий російський експортний газопровід "Північний потік-2" протяжністю 1,2 тис. км повинен пройти практично за тим же маршрутом, що й "Північний потік-1" через акваторію Балтійського моря від Виборга (Росія) до Грайфсвальда (Німеччина). Дозволу на прокладку труби в своїх територіальних водах вже дали Німеччина, Швеція і Фінляндія. Данія доступ для будівництва поки не надала і запитала у "Газпрому" додаткову екологічну експертизу проекту. Потужність "Північного потоку-2" складе 55 млрд кубометрів на рік. Аналогічну пропускну здатність має і "перший" газопровід.

Вартість проекту Росія оцінює у 10-11,5 млрд доларів, половину з яких профінансують європейські енергетичні компанії. "Газпром" раніше неодноразово заявляв про наміри завершити будівництво газопроводу до кінця 2019 року, і вже з 1 січня 2020 року знизити прокачування транзитного газу по українській ГТС до мінімуму. Втім, на початку травня "Газпром" вперше публічно визнав, що відсутність "датських дозволів" може відстрочити запуск проекту.

"Української ГТС разом з іншими існуючими маршрутами в Європу більше, ніж досить для того, щоб задовольнити попит ЄС на російський газ. "Північний потік-2" реалізується, очевидно, задля витіснення з ринку існуючих трубопроводів", - вважають у "Нафтогазі". На думку компанії, це може призвести до того, що наша газотранспортна система виявиться або зовсім незавантаженою, або Росія збереже мінімальні обсяги транзиту в ЄС.

Враховуючи, що 1 січня 2020 року закінчується термін дії десятирічного контракту з "Газпромом" на транзит газу до ЄС з території України, побоювання "Нафтогазу" не безпідставні. У лютому 2018 року в Стокгольмському арбітражі НАКу вдалося довести, що російський монополіст зобов'язаний щорічно перекачувати по ГТС 110 млрд кубометрів газу в ЄС або заплатити "Нафтогазу" за цей обсяг (умова ship-or-pay).

Крім того, за рішенням міжнародного трибуналу, "Газпром" повинен за транзит в попередні періоди "Нафтогазу" 4,6 млрд доларів, але враховуючи заборгованість Наку за контрактом на поставку, зобов'язаний виплатити майже 2,7 млрд доларів. "Газпром" не визнає рішення арбітражу. Російський монополіст, як і раніше систематично занижує обсяги транзитного газу до рівня 80-90 млрд кубометрів на рік і не поспішає розраховуватися з українською компанією.

У своїй скарзі НАК також повідомив Єврокомісію, що запуск "Північного потоку-2" "Газпром" може використовувати як інструмент шантажу: намагаючись повернути домінуюче положення в поставках газу в Україну, російська компанія, ймовірно, буде загрожувати припиненням транзиту через ГТС, якщо НАК відмовиться від рішень міжнародного Стокгольмського арбітражу.

Справді, у ході переговорів про нову транзитному контракті з січня 2020 року між Україною, РФ і ЄС, російська сторона регулярно закликає "Нафтогаз" відмовитися від вимог виконати "стокгольмські рішення" і пропонує просто продовжити діючий контракт. Тобто, Росія вимагає від України повернутися до умов договору від 2009 року, вигідним "Газпрому". При цьому у "Газпромі" не приховують намірів як мінімум знизити прокачування транзитного газу після запуску нових газопроводів – "Північний потік-2" і "Турецький потік" – до 15 млрд кубометрів на рік.

Європейські проблеми

Антимонопольному відомству Єврокомісії "Нафтогаз" повідомив про погрози, з якими може зіткнутися європейський ринок газу після запуску "Північного потоку-2".Якщо це відбудеться, і українська ГТС виявиться незатребуваною, у Європі істотно зміняться напрямки газотранспортних маршрутів.

Кінцева точка нового російського трубопроводу – узбережжя Німеччини. Для доставки газу в інші країни ЄС потрібно добудувати відвідні сухопутні газопроводи, що призведе до суттєвого зростання вартості транспортування". Відповідно, в країнах Центральної та Східної Європи, виростуть ціни на газ, зазначають у "Нафтогазі".

На подорожчання вартості газу в Європі після змін газових потоків вплине і блокування "віртуального реверсу" через Україну, коли обсяги газу не прокачуються через кордон інших країн, а зараховуються як поставка зі зустрічного напрямку. "Це негативно вплине на торгівлю між країнами-членами ЄС, що межують з Україною, і збільшить для нас вартість імпортного європейського газу", - йдеться в повідомленні "Нафтогазу".

"Віртуальний реверс" – механізм, який використовують європейські країни, зараз не доступний для України. Проблема в тому, що за європейськими правилами операторам обох країн, між якими відбувається реверс, для "розшифровки" загального обсягу транспортованого газу, конкретних продавця і покупця необхідна певна технічна інформація (шиппер-коди). "Газпром" неодноразово відмовляв Україні у наданні шиппер-кодів "Нафтогазу", наявність яких дозволило б здійснювати "віртуальний реверс" з сусідніми країнами ЄС. У "Нафтогазі" вважають це порушенням європейських ринкових принципів.

Концентрація в Європі "надлишкових газотранспортних потужностей" після запуску "Північного потоку-2" стане істотною перешкодою і для диверсифікації постачань палива в ЄС. Мова йде про імпорт зрідженого газу в Європу, "оскільки окупність капітальних витрат у нових проектах СПГ опиниться під загрозою", - йдеться у скарзі "Нафтогазу". Як відомо, в останні кілька років Євросоюз, наростив частку скрапленого газу в структурі імпорту до майже 13%. Левову частку СПГ Євросоюз імпортує з США, які системно виступають проти будівництва нового російського газопроводу.

Обмеження конкуренції з запуском "Північного потоку-2" у "Нафтогазі" бачать і у відмову "Газпрому" підписувати свопові контраты з іншими газовидобувними компаніями з РФ і Центральної Азії. Простіше кажучи, це означає, що "Газпром" поки що зберігає своє ексклюзивне право на експорт російського газу в ЄС.

Оскільки у інших гравців ринку немає доступу до зовнішніх трубопроводах, європейські покупці не можуть забронювати їх потужності для прокачування по них, наприклад, туркменського газу. Адже право вирішувати перекачувати цей газ по території РФ залишається за російським газовим монополістом. Втім, ситуація може змінитися, коли в повну силу вступить нова редакція Газової директиви ЄС. Тоді "Газпрому" доведеться надати "доступ до труби" іншим компаніям. Якщо ці норми не будуть виконуватися на практиці, ЄК зможе ввести обмеження, заборонивши "Газпрому" використовувати до 50% потужностей "Північного потоку-2".

Перспективи справи

Процедура розгляду скарги "Нафтогазу" в Директораті по захисту компетенції ЕК може зайняти від 6 місяців до року. В першу чергу Єврокомісія повинна прийняти рішення про початок розслідування. І шанси, що антимонопольне розслідування все ж почнеться, не дивлячись на те, що Україна – не країна Євросоюзу, дуже високі, впевнений виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

"Важлива не країна того, хто подає скаргу, а то, як предмет скарги впливає на конкуренцію в ЄС, - пояснив він РБК-Україна. - ЄС спочатку приймає рішення, чи починати розслідування. Для цього можуть викликати "Нафтогаз" для додаткових пояснень. Якщо розслідування буде розпочато, "Газпрому" буде надана можливість для заперечення. Але надалі все залежить від конструктивності "Газпрому" і рішучості нового складу Єврокомісії".

Нагадаємо, вибори в Європарламент повинні відбутися в кінці травня, після чого новообраний парламент сформує новий склад ЄК. Зараз Єврокомісія в ході переговорів з "Газпромом" за транзитним контрактом підтримує позицію України в необхідності збереження постачань по ГТС і укладення нового договору за європейськими правилами.

Якщо в ході розслідування буде доведено зловживання домінуючим становищем "Газпром" чекають санкції. Директорат з питань конкуренції ЄК може зобов'язати російську компанію усунути порушення європейських ринкових правил, може накласти штраф, а може і прийняти рішення про заборону реалізації російського проекту. "Якщо Директорат з захисту конкуренції Єврокомісії визнає, що "Газпром" зловживає своїм домінуючим становищем, в тому числі за рахунок будівництва "Північного потоку-2", то вони самі будуть вирішувати, що вимагати від "Газпрому". Може бути і штраф, і зупинка СП-2 та багато іншого", - уточнив Вітренко.

При цьому в "Нафтогазі" зазначають, що скарга української компанії вказує на "нові дискримінаційні практики "Газпрому", які не були висвітлені в рішенні ЄК в 2018 році". Мова йде про багаторічному антимонопольного розслідування Єврокомісії щодо "Газпрому", який звинуватили у зловживанні становищем на ринку і в завищенні цін Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Болгарія і країни Балтії.

"Газпрому" тоді загрожував штраф на суму понад 5 млрд доларів. Втім, у минулому році ЄК прийняла рішення, яким не стала штрафувати російську компанію, а встановила для "Газпрому" ряд зобов'язань, обов'язкових до виконання на протязі 8 років. Так, російський монополіст не повинен перешкоджати вільній прокачування газу між споживачами Центральної та Східної Європи, з'єднати ізольовані газові ринки Болгарії, Естонії, Латвії і Литви з сусідніми газовими ринками ЄС, щоб вони могли перепродувати свій газ в ці країни.

За словами Вітренко, "Нафтогаз" запропонував Єврокомісії зобов'язати "Газпром" надати право своїм покупцям перенести "точки входу" (передачі газу) на українсько-російський кордон, а також не блокувати можливості для європейських компаній укладати свопові контракти з іншими російськими або азіатськими гравцями.

"Газпром" теж зможе внести свої пропозиції. Потім будуть переговори між "Газпромом" і Єврокомісією, і потім ЄК проконсультується з ринком на предмет того, наскільки цього буде достатньо, і за результатами цих консультацій може прийняти або не прийняти пропозицію Газпрому", - пояснив Юрій Вітренко.